Загальна інформація:
Ступінь вищої освіти та назва кваліфікації: Магістр. Магістр з авіаційного транспорту.
Офіційна назва освітньо-професійної програми: Авіаційний транспорт.
Тип диплому та обсяг освітньо-професійної програми: Диплом магістра, одиничний, 90 кредитів ЄКТС, термін навчання 1 рік 5 місяців.
Авіаційний транспорт – один із видів транспорту, що здійснює перевезення пасажирів, пошти і вантажів повітряним шляхом. Включає повітряні судна і необхідну для їх експлуатації інфраструктуру: аеропорти, диспетчерські й технічні служби.
Дослідженням перспектив і тенденцій розвитку світової цивільної авіації постійно займаються провідні організації в галузі цивільної авіації International Civil Aviation Organization (ІСАО) та International Air Transportation Association (ІАТА), зарубіжні та вітчизняні науковці. На думку світових експертів, безперечно, повідні позиції будуть займати повітряні перевезення. Останніми десятиліттями їх світовий обсяг неухильно зростає. Авіаційний транспорт відіграватиме дедалі більше помітну роль в житті нашого суспільства.
Розвиток авіаційного транспорту в Україні стоїть на першочерговому місті про, що свідчить «Національна транспортна стратегія України на період до 2030 року», яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України Оскільки сучасні реалії вимагають звертати увагу на розвиток авіаційної науки й техніки постає необхідність у підготовці висококваліфікованих фахівців з авіаційного транспорту.
Освітньо-професійна програма зі спеціальності 272 «Авіаційний транспорт» розроблена за всіма вимогами Стандарту вищої освіти України: другого (магістерський) рівня, галузь знань 27 «Транспорт», спеціальність 272 «Авіаційний транспорт», який затверджений і введений в дію наказом Міністерства освіти і науки України № 16 від 05.01.2021 р.
Мета освітньо-професійної програми: підготовка магістрів з авіаційного транспорту шляхом здобуття теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, що забезпечують їх здатність розв’язувати складні задачі та проблеми професійної діяльності в галузі авіаційного транспорту та/або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог. Освітньо-професійна програма має прикладну орієнтацію. Базується на загальновідомих інженерних наукових результатах та практиці у сфері авіаційного транспорту, у рамках якої можлива подальша професійна кар’єра і подальше навчання у даній галузі.
Якісне викладання компонент освітньо-професійної програми забезпечується за допомогою комп’ютерного класу, лабораторії мультимедійних технологій навчання перекладу, мультимедійного класу для навчання усного перекладу, обладнаних персональними комп’ютеризованими навчальними місцями з сучасним програмним забезпеченням. Всі навчальні аудиторії обладнані комп’ютерами та мультимедійними проєкторами. Матеріально-технічне забезпечення підготовки магістрів характеризується наявністю та використанням в освітньому процесі додаткової, нетипової для закладів вищої освіти, авіаційної виробничої інфраструктури, яка включає в себе, зокрема, зразки авіаційної техніки, систем та агрегатів повітряних суден, навчальні літаки, льотні та диспетчерські тренажери, експлуатаційне обладнання виробничих структурних підрозділів, аеродром, злітно-посадкову смугу тощо.
Льотна академія НАУ не втрачає нагоди надати нашим кращим студентам можливість реалізувати свій потенціал, відкрити для себе щось нове та знайти себе на вітчизняному чи зарубіжному ринку праці, оскільки проводиться співпраця з вітчизняними та навчальними закладами Європейського союзу в рамках програми «Еразмус+».
Після успішного випуску випускники можуть претендувати на престижні та актуальні керівні посади в Міністерстві інфраструктурі України, авіакомпаніях, аеропортах, підприємствах авіаційного інжинірингу, хендлінгових та логістичних компаніях та ін., а також в науково-дослідних підприємствах авіаційного транспорту.
Туризм в Україні та багатьох інших державах світу проголошується одним з пріоритетних напрямків соціально-економічного розвитку. Зростання ролі туристичної діяльності в світовій економіці потребує підготовки професійних кадрів, які будуть наділені професійними компетенціями та уміннями швидко адаптуватись до надзвичайно мінливої галузі.
Готельно-туристичний і курортний сервіс, як суспільні феномени, що охоплюють соціокультурні, організаційно-технологічні, економічні, географічні та правові аспекти процеси і явища, пов’язані з організацією якісного, комфортного та безпечного готельно-туристичного й курортного обслуговування. В цьому сенсі готельно-туристичний і курортний сервіс, як сфера професійної діяльності, передбачає здобуття знань та умінь у сфері організації готельно-туристичного і курортного обслуговування, а також надання, просування, реалізацію та організацію споживання готельно-туристичних і курортних послуг.
Освітньо-професійна програма «Готельно-туристичний та курортний сервіс» ініційована в межах спеціальності 242 «Туризм», метою якої є підготовка висококваліфікованих фахівців з сучасними поглядами та інноваційним способом мислення, готових здійснювати професійну діяльність в галузі туризму; формування загальних і професійних компетентностей для їх подальшого застосування в процесі виконання професійних завдань на підприємствах готельного, туристичного та курортного сервісу.
Кіровоградська область має потужний туристсько-рекреаційний потенціал, реалізація якого є стратегічним завданням в контексті економічного розвитку області, на території якої функціонують 43 готельних підприємства, 39 баз відпочинку та оздоровлення, 2 санаторно-курортних та лікувально-оздоровчих заклади, 27 туристичних підприємств, які надають послуги організації подорожей за кордон, а також 35 туристичних підприємств, які надають послуги з організації внутрішнього туризму.
В процесі навчання студенти будуть мати можливість проходження практичної підготовки в діючих туристичних, готельних та курортних закладах області та України. Випускники ОПП «Готельно-туристичний і курортний сервіс» будуть мати необхідні знання та компетентності для працевлаштування у туристичних компаніях, готельних підприємствах, курортних закладах, інших закладах індустрії туризму й рекреації на таких посадах:
- керуючий готелем (пансіонатом, кемпінгом і т. ін.);
- директор комплексу (оздоровчого, спортивного, туристського, курортного);
- завідувач туристичного агентства;
- фахівець з конференц-сервісу;
- фахівець зі спеціалізованого обслуговування;
- фахівець з туристичного обслуговування;
- фахівець із організації дозвілля;
- організатор подорожей (екскурсій);
- офісний службовець (подорожі);
- інспектор з туризму;
- екскурсовод.
До уваги майбутніх аспірантів!
Третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти відповідає восьмому рівню Національної рамки кваліфікацій. Освітньо-науковий рівень вищої освіти передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.
На цьому рівні здобувається ступінь доктора філософії. Особа має право здобувати ступінь доктора філософії на основі ступеня магістра (до ступеня магістра прирівнюється освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста).
Доктор філософії – це освітній і водночас перший науковий ступінь, що присуджується в результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді. Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії становить 30–60 кредитів ЄКТС.
Особа має право здобувати ступінь доктора філософії під час навчання в аспірантурі. Особи, які професійно здійснюють наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи, мають право здобувати ступінь доктора філософії поза аспірантурою, зокрема під час перебування у творчій відпустці, за умови успішного виконання відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді.
Вступ на доктора філософії здійснюється на основі:
- диплому спеціаліста;
- диплому магістра.
Термін підготовки – 4 роки.
ВСТУП ДО АСПІРАНТУРИ
Льотна академія Національного авіаційного університету оголошує набір до аспірантури на 2023 рік
УМОВИ ПРИЙОМУ ДО АСПІРАНТУРИ
Правила вступу до аспірантури ЛА НАУ на 2023 рік
КОНТАКТИ АСПІРАНТУРИ
СПЕЦІАЛЬНОСТІ
275 «Транспортні технології», спеціалізація 275.00 «Авіаційний транспорт»
011 «Освітні педагогічні науки»
ПАСПОРТИ НАУКОВИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
Паспорти наукових спеціальностей
ФОРМА НАВЧАННЯ
| - з відривом від виробництва | - денна (очна) |
| - без відриву від виробництва | - заочна |
ОПЛАТА НАВЧАННЯ
| - за кошти державного бюджету (бюджет) |
| - за кошти фізичних та/або юридичних осіб (контракт) |
| - за кошти фізичних та/або юридичних осіб (гранти) |
ВАРТІСТЬ НАВЧАННЯ В АСПІРАНТУРІ
ОБСЯГ БЮДЖЕТНОГО ФІНАНСУВАННЯ В АСПІРАНТУРІ
Обсяги підготовки науково-педагогічних кадрів через аспірантуру у 2023р.
ФОРМИ І ЗРАЗКИ ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ ВСТУПУ ДО АСПІРАНТУРИ
Форми і зразки документів для вступу до аспірантури на 2024 рік
ГРАФІК ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В АСПІРАНТУРІ
Графік освітнього процесу для третього рівня вищої освіти на 2023 рік
РОЗКЛАД ВСТУПНИХ ІСПИТІВ В АСПІРАНТУРІ
Заява про допуск до складання вступних іспитів (бюджет)
Заява про допуск до складання вступних іспитів (контракт)
Паспорти спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня в ЛА НАУ згідно Таблиці відповідності Переліку наукових спеціальностей (2011) та Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти (2015), що затверджена наказом Міністерства освіти і науки України 06.11.2015 № 1151 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України 12.04.2016 12.04.2016 № 419)
ПАСПОРТ СПЕЦІАЛЬНОСТІ
05.22.13 - навігація та управління рухом
І. Формула спеціальності:
Галузь науки і техніки, що охоплює методи та засоби навігації, дистанційного спостереження об’єктів, технічне забезпечення й організацію управління рухом транспортних засобів й інших рухомих об’єктів, системи та процеси навігаційного обслуговування.
ІІ. Напрямки досліджень:
- Дослідження закономірностей процесів навігації та управління рухом, розроблення методів і засобів управління рухом і орієнтації транспортних засобів і їх потоків.
- Принципи формування та використання фізичних і інформаційних полів для навігації, спостереження й управління рухом.
- Структурний аналіз і синтез динамічних складних систем і процесів у них, а також ієрархічних, поліергатичних систем навігаційного обслуговування, їх оптимізація та ідентифікація.
- Ситуаційний аналіз стану середовища (космічного, атмосферного, наземного) при використанні засобів зв’язку, навігації, спостереження, розпізнавання та класифікації об’єктів.
- Розроблення методологічних основ створення систем вимірювання координат, параметрів руху, розпізнавання цілей, визначення оптимальних траєкторій руху об’єктів.
- Розроблення теоретичних засад й основ побудови систем і алгоритмів обробки сигналів для ефективного виявлення об’єктів, підвищення точності та надійності інформації про параметри руху, просторове положення та стан об’єктів спостереження, розпізнавання об’єктів, розділення цілей.
- Розроблення методологічних основ, теорії та принципів побудови систем дистанційного виявлення, спостереження та розпізнавання об’єктів у різних діапазонах електромагнітних і акустичних коливань на засадах активної, напівактивної, пасивної, первинної та вторинної локації, однопозиційних і багатопозиційних локаційних і навігаційних систем.
- Розроблення методів комплексної обробки інформації та способів їх застосування в системах спостереження, розпізнавання об’єктів, навігації й управління рухом.
- Розроблення методів і засобів дистанційного виявлення та розпізнавання небезпечних об’єктів на траєкторії руху або в зоні відповідальності, дослідження зв’язків інформаційних параметрів активного та пасивного дистанційного зондування середовища з характеристиками об’єктів та/або небезпекою об’єктів і траєкторій руху.
- Дослідження методів проектування та експлуатації систем навігації в різних середовищах, засобів навігаційного обслуговування й управління рухом, підвищення їхньої точності, цілісності, надійності й експлуатаційної готовності.
- Розроблення методів контролю, випробувань і сертифікації систем і комплексів навігації й управління рухом, методів науково-технічної експертизи систем і комплексів.
- Дослідження методів підвищення ефективності процесів навігації й управління рухом, засобів й систем навігаційного обслуговування.
- Проблеми ефективного використання космічного, повітряного та наземного простору.
- Дослідження закономірностей формування та циркуляції інформаційних потоків у системах навігаційного обслуговування й управління рухом.
- Розроблення методів організації функціонування систем навігаційного обслуговування і їх засобів.
- Дослідження закономірностей діяльності операторів і їх колективів у системах навігаційного обслуговування, й управління рухом.
- Математичне моделювання поведінки та методи керування транспортним засобом в екстремальних умовах.
- Розроблення методів оптимізації завантаження транспортного засобу з метою забезпечення безпеки його руху.
- Дослідження та розроблення методів виводу рухомих об’єктів у локально обмежений простір з визначеними просторово-часовими координатами, а також принципів прийняття рішень за допомогою навігаційних систем і систем спостереження.
III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені:
технічні науки.
ПАСПОРТ СПЕЦІАЛЬНОСТІ
05.22.20 - експлуатація та ремонт засобів транспорту
І. Формула спеціальності:
Галузь науки і техніки, яка займається створенням методологічних основ оптимального технічного використання засобів транспорту (зокрема рухомого складу, обладнання та засобів забезпечення транспортних і навантажувально-розвантажувальних робіт), їх технічної експлуатації, технічного обслуговування та ремонту, вивченням закономірностей змінювання технічного стану засобів транспорту, розробленням технічних заходів щодо підвищення надійності функціональних і енергетичних транспортних систем, створення умов для високоефективного використання засобів транспорту з дотриманням вимог охорони навколишнього природного середовища.
ІІ. Напрями досліджень:
- Теоретичні основи виробництва експлуатації, технічного обслуговування, ремонту та відновлення засобів транспорту. Стратегія розвитку реконструкції та переоснащення підприємств виробництва, експлуатації, ремонту та зберігання засобів транспорту.
- Системні властивості засобів транспорту в умовах експлуатації: надійність, безвідмовність, довговічність, паливна економічність, ремонтна придатність, безпека використання, екологічність, ергономічність, естетичність і методи їх оптимізації.
- Функціонування засобів транспорту в різних умовах експлуатації, виробничо-технічна база для забезпечення їх технічної готовності. Методи профілактичного обслуговування засобів транспорту, розроблення засобів діагностики та прогнозування їх технічного стану.
- Методи підвищення паливної економічності та поліпшення екологічних показників засобів транспорту в умовах експлуатації. Розроблення ресурсозберігальних екологічно чистих технологій експлуатації засобів транспорту. Розширення паливної бази засобів транспорту.
- Охорона навколишнього середовища від шкідливого впливу засобів транспорту на всіх етапах життєвого циклу. Розроблення методів оцінювання та способів підвищення екологічної безпеки засобів транспорту.
- Розроблення нових і вдосконалення наявних науково-обґрунтованих стратегій, режимів і програм технічного обслуговування та ремонту засобів транспорту, обґрунтування експлуатаційних вимог до транспортної техніки, визначення параметрів необхідної ремонтно-експлуатаційної інфраструктури.
- Створення наукових основ і методів розрахунку параметрів і управління ресурсом, надійністю та технічним станом засобів транспорту, розроблення методів підвищення ефективності експлуатації засобів транспорту та їх функціональних систем, обладнання та засобів забезпечення їх працездатності.
- Дослідження способів і технологічних процесів експлуатації, технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, відновлення їх деталей, розроблення методів і технічних засобів механізації, автоматизації та комп’ютеризації процесів експлуатації, технічного обслуговування та ремонту, удосконалення організації, методів, засобів підвищення зносостійкості та ресурсу деталей, вузлів, агрегатів засобів транспорту в технологіях ремонту.
- Дослідження ефективності функціонування ергатичних систем управління засобами транспорту, розроблення заходів, засобів і методів поліпшення якості експлуатації, технічного обслуговування та ремонту засобів транспорту.
- Дослідження якості та надійності (безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність і збереженість) засобів транспорту, їх агрегатів на стадіях проектування конструкцій і технологій, виробництва й експлуатації.
- Дослідження, розроблення та прогнозування методів удосконалення тактико-технічних і експлуатаційних характеристик засобів транспорту, обґрунтування експлуатаційних вимог до їх ремонтопридатності та технологічності обслуговування, підвищення ефективності контролю технічного стану транспортної техніки, встановлення закономірностей змінювання параметрів технічного стану у процесі експлуатації, впровадження методів і засобів діагностування та прогнозування технічного стану засобів транспорту, що забезпечують високу ефективність їх використання та надійність роботи.
- Дослідження впливу експлуатаційних чинників на показники роботи засобів транспорту, розроблення методів підвищення економічності витрачання палива, олив, мастил, спеціальних рідин і поліпшення екологічних показників транспортних засобів в умовах експлуатації.
- Удосконалення технічної експлуатації та розроблення технічних засобів залізничних станцій і вузлів, диспетчерської й електричної сигналізації, автоблокування, переїзної сигналізації, автоматизованого керування засобами транспорту загального та не загального користування (для дослідження в галузі залізничного транспорту).
- Дослідження та розроблення методів і технічних засобів обробки польової інформації й обґрунтування її застосування під час експлуатації, технічного обслуговування та ремонту авіаційної техніки (для дослідження в галузі авіаційного транспорту).
- Розроблення нових і вдосконалення чинних вимог Норм льотної придатності. Розроблення методологій, методів і засобів сертифікації літальних апаратів і їх силових установок, обладнання та спецтехніки, що використовуються під час технічного обслуговування та ремонту авіаційної техніки, експлуатаційних і ремонтних підприємств цивільної авіації (для дослідження в галузі авіаційного транспорту).
- Розроблення методів експлуатації захисних, причальних і обмежувальних споруд морських і річкових портів і судноремонтних заводів, підхідних каналів, шлюзів і інших гідротехнічних споруд, що забезпечують необхідні умови функціонування морського та річкового флоту (для дослідження в галузі водного транспорту).
III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені:
технічні науки.
ПАСПОРТ СПЕЦІАЛЬНОСТІ
13.00.04 – теорія і методика професійної освіти
І. Формула спеціальності:
Галузь педагогічної науки, яка досліджує мету, зміст, методи, засоби, організаційні форми та засоби професійної освіти. Напрями досліджень із цієї спеціальності визначаються класифікаційними ознаками, наявність яких в об'єкті та предметі дисертаційного дослідження є обов'язковою умовою для цієї спеціальності. Класифікаційні ознаки спеціальності:
1. за рівнем організації педагогічного процесу: професійно-технічна освіта, вища освіта, післядипломна освіта, дистанційна освіта, самоосвіта, освіта дорослих; професійне навчання на виробництві;
2. за видами об’єктів педагогічного впливу: учні професійно-технічних училищ, студенти (курсанти) вищих навчальних закладів усіх спеціальностей, спеціалісти; слухачі системи післядипломної фахової освіти; слухачі центрів зайнятості та навчальних підрозділів на виробництві;
3. за структурною складовою педагогічної науки: історія та теорія професійної освіти, часткові дидактики;
4. за галузевою складовою педагогічної науки: (за галузями підготовки фахівців): усі види галузевої освіти;
5. за характером досліджень: фундаментальні, прикладні, порівняльні;
6. за психофізичним станом суб’єктів освіти: суб’єкти освіти в нормі, суб’єкти освіти з особливими потребами.
ІІ. Напрями досліджень:
- Історія розвитку професійної освіти та її окремих галузей.
- Теоретико-методологічні основи професійної освіти.
- Порівняльна професійна педагогіка.
- Проблеми сучасного підручника для професійної освіти.
- Теорія та методика ступеневої освіти у професійних навчальних закладах.
- Теорія та методика вивчення дисциплін професійно-орієнтованих циклів у професійно-технічних і вищих навчальних закладах.
- Теорія та методика професійного навчання дорослого й незайнятого населення.
- Стандартизація у професійній освіті.
- Інноваційні процеси у професійній освіті.
- Післядипломна освіта фахівців.
- Педагогічні засади професійно-творчого розвитку особистості в системі неперервної професійної освіти.
- Педагогічна майстерність у професійній підготовці фахівців.
- Науково-дослідна робота студентів у процесі фахової підготовки.
- Теорія та методика організації навчально-виробничої, виробничої та навчальної практик у професійно-технічних і вищих навчальних закладах.
- Підготовка та перепідготовка фахівців у системі дистанційної освіти.
- Педагогічні технології в неперервній професійній освіті.
III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені:
педагогічні науки.