Курсант ІІІ курсу факультету льотної експлуатації та обслуговування повітряного руху Денис Охріменко навчається на пілота. А ще академія для нього – це великий іспит на лідерство та відповідальність, який він складає на «відмінно», спочатку – як старшина оркестру, тепер – як старшина академії.

Кор: Пане Денисе, коли у Вас виникла мрія підкорити небо?

Денис: В одинадцятому класі я почав замислюватися, а що б мені хотілося робити у житті. І коли переглядав улюблений з дитинства фільм «Екіпаж», подумав, а чому б ні? А фільм «Диво на Гудзоні» остаточно «закріпив» мій вибір. Тоді я й обрав для себе єдину й неповторну Льотну академію.

Кор: Що запам’яталося найбільше із вступної кампанії? Які були хвилювання?

Денис: Я закінчив школу із золотою медаллю, із ЗНО теж не мав проблем, трохи хвилювався через медичну комісію, але все пройшло добре – вступив на бюджетне місце.

Кор: І одразу ж записалися до оркестру?

Денис: Майже так і було. В перший день навчання я побачив оголошення і прийшов до нашого будинку культури. Я знав, що в академії є оркестр, адже коли приїздив на День відкритих дверей, бачив його учасників

Кор: До цього був досвід гри на музичних інструментах?

Денис: Я закінчив музичну школу по класу фортепіано, а перед вступом до академії влітку почав опановувати ударну установку. Тут і побачив для себе можливість продовжити вчитися грати на барабані.

Кор: Пам’ятаєте свій перший виступ у складі оркестру?

Денис: Звичайно, ми виступали 21 вересня на святкуванні Дня міста із піснею «Звезда по имени Солнце». Дуже хвилювався!

Кор: І вже невдовзі Ви стали старшиною оркестру?

Денис: Коли я був на другому курсі, відбувалися чергові вибори старшини оркестру, значна кількість курсантів-учасників оркестру переходили на четвертий курс, старшина оркестру став третьокурсником. Тоді я і замінив його на посаді. Правда, повною мірою «відпрацювати» на цій посаді завадив минулорічний карантин.

Кор: З чого складаються будні оркестру? Чим особливий наш оркестр?

Денис: Всі ми авіатори, і в цьому основна особливість. Ми любимо музику, ми любимо авіацію, нам цікаво і радісно проводити час разом. Хоча на репетиціях буває все – і нерви, і крики. Тут головне зрозуміти одне – з успіху кожного складається успіх оркестру, а індивідуальні помилки і недопрацювання стають «факапом» для всього оркестру.

Та найбільший вир емоцій – це виступи на концертах. Пам’ятаю фестиваль «Вересневі самоцвіти» - велика сцена біля театру, якісний звук та світловий супровід – це неймовірний драйв і відрив!

Кор: До речі, про «відрив» від землі у прямому розумінні, чи вдалося вже відчути себе справжнім пілотом за штурвалом літака?

Денис: Так, після другого курсу у мене була льотна практика на літаку «К-10 Свіфт». Разом зі мною у зміні літали ще семеро моїх однокурсників. Пройшов 45 годин початкової льотної підготовки.

Кор: Від чого відчуваєте більші емоції від польотів, чи від виступів на сцені?

Денис: Перші польоти – це надзвичайні і неповторні емоції, але однозначно сказати важко. Коли виступаю – найсильніші емоції від цього, коли пілотую – захоплює відчуття польоту.

Кор: У цьому році у Вашому житті з’явилась відповідальність ще за курсантсько-студентське самоврядування. Розкажіть про це.

Денис: Коли голова самоврядування виходила на випуск, мене, як її першого заступника, призначили виконувати обов’язки. Потім були вибори, на яких я вирішив балотуватися на голову – мене підтримали. Зараз уже сформована класна команда курсантсько-студентського самоврядування. Здебільшого доводиться займатися побутовими речами, наскільки дозволяє карантин – дозвіллям, за потребою – питанням захисту прав. Хоча останнім часом таких ситуацій не пригадую. Окрім того, представляємо курсантський колектив академії у міських та обласних молодіжних об’єднаннях. Наприклад, беремо участь у діяльності координаційної ради з питань молодіжної політики при ОДА. Нещодавно мали зустріч та розмову з головою ОДА Марією Чорною, долучаємося до спільних молодіжних проєктів. Із нещодавніх прикладів – разом з іншими вишами нашого міста участь у благодійній акції до Дня Святого Миколая. Їздили вітати дітей із знам’янського дитячого будинку. Хочеться зробити це доброю традицією.

Кор: А як проводите вільний час?

Денис: Окрім репетицій оркестру, займаюсь спортом – взимку у спортзалі, у теплу погоду – біг. Люблю слухати музику – альтернативний рок. Люблю активний відпочинок.

Кор: Які плани на новорічні свята?

Денис: Хочу поїхати додому у Маріуполь – з жовтня не був.

Кор: Що побажаєте собі, курсантам, викладачам у новому році?

Денис: Найголовніше – здоров’я, адже кожен зараз почувається потенційною жертвою Covid-у. Курсантам та студентам – гарного настрою та наполегливості, щоб якнайшвидше опинитися за штурвалом. Викладачам – міцних нервів, поменше дистанційки. І всім: миру, процвітання, позитиву і добрих людей поруч!

Спілкувалась Олена Ковальова