2 листопада у відділі краєзнавства ОУНБ ім. Д.І. Чижевського відбулися Краєзнавчі студії, присвячені 105-річчю від дня народження Михайла Янгеля – вченого-механіка українського походження.

Михайло Кузьмич Янгель (25.X.1911 – 25.Х.1971 рр.) – видатний конструктор у галузі ракетно-космічної техніки, один із організаторів ракетної промисловості в СРСР й Україні, засновник і перший Головний конструктор Конструкторського бюро “Південне” (1954 – 1971 рр.). Доктор технічних наук (1960 р.), академік Академії наук України (1961 р.), академік Академії наук СРСР (1966 р.).

Спогадами про Михайла Янгеля та про свою службу на Байконурі поділилися наші земляки – Юрій Анатолійович Карапалов – військовий пенсіонер; Юрій Васильович Муконін – військовий пенсіонер, а нині викладач навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області; Євгеній Іванович Ткаченко – військовий пенсіонер та Григорій Євгенович Кочетов, який свого часу працював в НПО “Енергія” (КБ Корольова).

Їхньою наполегливою службою були створені “космічні ворота” – космодром Байконур, запускалися супутники та ракети.

Послухати сивочолих героїв прийшли і курсанти-першокурсники льотної академії факультетів менеджменту та обслуговування повітряного руху.

У рамках заходу працівники відділу краєзнавства бібліотеки підготували тематичну книжкову виставку.

У виступах, що супроводжувалися інформаційно насиченою презентацією, ветерани розповіли як про перемоги в освоєнні космічного простору, так і про трагедії, пов’язані з випробуваннями на полігонах та експлуатацією ракетного озброєння. Вони згадували про непрості будні своєї служби, несення бойового чергування.

Йшлося і про скорботну дату в історії ракетних військ стратегічного призначення – 24 жовтня 1960 року. У той день під час підготовки до запуску нової міжконтинентальної балістичної ракети Р-16 конструкції М.К. Янгеля на 41-му майданчику Байконур, за 30 хв. до старту стався вибух ракети і пожежа. Відразу загинуло 57 військовослужбовців та 17 цивільних фахівців з м. Дніпропетровська, Харкова, Києва. Такі трагедії були непоодинокими, хоча в той період це було закритою темою і ретельно приховувалося. Офіційно повідомлялося, що люди загинули у результаті нещасного випадку.

Ці емоційні розповіді допомогли присутнім відчути атмосферу того часу. Незважаючи на поважний вік байконурівці в деталях пам’ятають факти більш ніж п’ятдесятилітньої давності, вони справжні хранителі історії.

Ветерани відповіли на численні запитання гостей заходу про те, як вони потрапили на Байконур, яким було перше враження від нього, чим запам’яталися пуски ракет, з чим пов’язана невдала доля проекту “Буран”, що стало з Байконуром після розвалу СРСР тощо.

Усі присутні, у тому числі і курсанти льотної академії, висловили слова щирої вдячності ветеранам-байконурівцям за їх самовіддану службу, а також вдячність організаторам такого важливого і необхідного для військово-патріотичного виховання заходу – співробітникам ОУНБ ім. Д. Чижевського.

Член Національної Спілки краєзнавців України

Ірина Романько